Безлімі́тне кредитува́ння — кредитування, яке здійснюється банком у тих випадках, коли економічно недоцільно обмежувати надання позик.
Короткостроко́ве кредитува́ння — надання підприємствам, організаціям, які мають самостійний баланс та власні обігові кошти, короткострокового кредиту.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кредитування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
чисте кредитування — чисті запозичення … Словник бюджетної термінології
банк — I у, ч. 1) Кредитно фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей. ••… … Український тлумачний словник
банківський — I б анківський а, е. Прикм. до банк I 1). Банківські рахунки. •• Ба/нківська гара/нтія поручительство банка гаранта за виконання грошових зобов язань свого клієнта. Ба/нківська гру/па група інвестиційних дилерів, які беруть на себе індивідуальну… … Український тлумачний словник
білет — а, ч., розм. 1) Те саме, що квиток. 2) Документ, який свідчить про ставлення людини до тих чи інших обов язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. •• Бі/лий біле/т свідоцтво про звільнення від військової служби.… … Український тлумачний словник
вексельний — а, е. Стос. до векселя. •• Ве/ксельна гра/ція встановлена відстрочка сплати за векселем. Ве/ксельна дисциплі/на сукупність правил точного виконання вексельних зобов язань. Ве/ксельна мі/тка один з реквізитів переказного векселя, найменування… … Український тлумачний словник
внутрісистемний — а, е. Який має місце в межах якої небудь системи. Внутрісистемне кредитування … Український тлумачний словник
закриття — я/, с. Дія за знач. закрити. •• Закриття/ акредити/ва припинення видачі грошей за акредитивом. ** Закриття/ акредити/ва запис щодо припинення операцій видачі грошей за акредитивом. Закриття/ ка/сового че/ка (квита/нц … Український тлумачний словник
іпотека — и, ж. Позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику. •• Закри/та іпоте/ка іпотечне кредитування, яке не допускає використання одного й того самого забезпечення для отримання нових позик … Український тлумачний словник
кредитний — а, е. Стос. до кредиту. •• Креди/тна блока/да економічна блокади країни з боку інших країн або міжнародних фінансово кредитних організацій, що полягає у відмові від надання кредитів. Креди/тна війна/ посилене кредитне стимулювання експорту… … Український тлумачний словник
